Основні напрями діяльності банківської установи

У сучасних умовах банківська система є невід’ємною структурою ринкової економіки. З огляду на це, банки проводять грошові розрахунки і кредитують господарство, виступають посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці. В умовах розвинутих фінансових, товарних ринків, структура банківської системи різко ускладнюється. З’явились нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів.

ПриватБанк користується дуже великим успіхом серед населення нашої країни. Кожен день велика кількість людей відвідують відділення банку для оформлення той чи іншої послуги Приватбанку, мільйони гривень отримуються в банкоматах готівкою, не менша кількість коштів щоденно перераховується безготівковим розрахунком. На Основні напрями діяльності банківської установи теперішній час більш ніж 12 мільйонів чоловік довіряють цьому банку, показавши це тим, що стали клієнтами ПриватБанку.

Цей факт популярності пояснюється не тільки надійністю й якістю обслуговування цього банку, які на дуже високому рівні. Більше сотні різноманітних банківських послуг Приватбанк надає для уваги клієнтів. Всі ці банківські послуги відрізняються друг від друга та створені для задоволення всіх потреб клієнтів.

Проводячи послідовну політику зміцнення стабільності банку та вдосконалення якості обслуговування, ПриватБанк вважає одним з пріоритетних напрямків своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. На сьогоднішній день банк пропонує громадянам України понад 150 видів найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти Основні напрями діяльності банківської установи, різноманітні програми споживчого кредитування, які здійснюються у партнерстві з провідними вітчизняними торговельними, ріелтерськими компаніями і автовиробниками.

Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Банківські ресурси поділяються на власні і залучені.

До власних коштів банку належать статутний капітал, резервний та інші фонди, резерви на покриття різноманітних ризиків і нерозподілений прибуток.

До залучених коштів відносяться кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів, позики, отримані від інших банків, і кошти, отримані від інших кредиторів.

В ПАТ КБ «ПриватБанк» головним джерелом ресурсів є залучені кошти. Банк здійснює Основні напрями діяльності банківської установи операції з короткострокового кредитування, як основний вид залучених ресурсів використовує короткотермінові депозити, а також здійснює довгострокове кредитування під заклад нерухомості, мобілізує кошти шляхом випуску та реалізації довгострокових зобов’язань.

Власний капітал (кошти) банку являє собою грошові кошти, внесені акціонерами (засновниками банку), а також кошти, утворені в процесі подальшої діяльності банку.

Залучений капітал ПАТ КБ «ПриватБанк» включає:

· кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів;

· кошти, отримані від випуску та продажу боргових зобов'язань банку;



· кошти, отримані від інших комерційних банків;

· позики, отримані від НБУ та інших кредитних установ.

Взаємини банку з місцевими органами влади та керування, правоохоронними та податковими органами здійснюються Основні напрями діяльності банківської установи відповідно до чинного законодавства України.

В сучасних умовах нестабільного економічного середовища значення оподаткування для банків посилюється, оскільки воно носить комплексний двоякий і взаємопов’язаний характер. З одного боку, оподаткування прямо впливає на банки і зокрема на чистий фінансовий результат їх діяльності. Разом з тим, тягар податкового навантаження через збільшення витрат банків перекладається на клієнтів - користувачів банківських послуг. З іншого боку, оподаткування банківських клієнтів, хоч і опосередковано, але все-таки впливає на діяльність банків та їх ділову активність. Посилює проблему вдосконалення оподаткування вітчизняних банків кризова ситуація у банківській сфері та дефіцит ресурсів для кредитування реального сектора економіки. Механізм реанімації Основні напрями діяльності банківської установи фінансової системи України, поряд з іншими заходами, передбачає зниження податкового навантаження на суб’єктів господарювання.

Проблема оподаткування банків є багатоаспектною як правового, так і економічного спрямування. В податковій системі ПАТ КБ «ПриватБанк» виконує подвійну роль. Як суб’єкт податкових відносин він є платником більшості податків. Одночасно, будучи посередником між державою і платниками податків, він здійснює перекази податкових платежів, від своєчасності яких залежить повнота обсягів державної казни. Крім того, на банк покладено функцію податкового і валютного контролю, яка полягає в наданні інформації щодо відкриття рахунків клієнтам та щодо їх фінансово-господарських операцій, своєчасності перерахування податків, виконання доручень щодо призупинення операцій на рахунках Основні напрями діяльності банківської установи клієнтів тощо. Визначаючи важливу роль банку у податковій системі, необхідно зазначити, що він є основними серед інвесторів реального сектора економіки, чим забезпечує збільшення кількості платників податків та створення додаткових матеріальних благ, підвищуючи таким чином дохідність бюджетної системи.

Заходи податкової політики впливають не лише на грошово-кредитну сферу. Наприклад, це стосується введення оподаткування процентного доходу за депозитами фізичних осіб, що призвело до зменшення їх привабливості для населення, отже і обсягу, та до примушення банку підвищувати депозитні ставки з метою збереження цього джерела наповнення ресурсної бази. Це негативно впливатиме на банк та економіку в цілому, адже послаблення ресурсної бази чи її Основні напрями діяльності банківської установи подорожчання негативно позначиться на обсягах і вартості кредитів, що надаються економіці.

Рис.3.1. Основні напрямки діяльності ПриватБанку

ПАТ „ПриватБанк” має за мету продовжувати свій розвиток як універсальний банк, який надає своїм клієнтам повний комплекс високоякісних послуг шляхом:

· збільшення обсягів кредитування корпоративних клієнтів та фізичних осіб;

· залучення на обслуговування нових клієнтів та збільшення обсягів строкових депозитів;

· зміцнення фінансової стійкості банку через збільшення власного капіталу;

· розміщення цінних паперів власного боргу;

· здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;

розвитку мережі банку;

· вдосконалення системи управління та контролю за ризиками;

· подальшого розвитку та вдосконалення системи корпоративного управління;

· організації функціонування та постійного удосконалення системи управління інформаційною безпекою (СУІБ Основні напрями діяльності банківської установи) з метою забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності та надійності інформації.

Основною метою банку залишається підтримка стабільного універсального банку з достатньою рентабельністю активів, з стабільними темпами зростання, який надає повний спектр банківських послуг на усій території України.

Банк буде продовжувати докладати максимальних зусиль для підтримки репутації надійного банку, що надає якісні послуги і задовольняє потреби клієнтів на найвищому рівні завдяки особливій увазі до їх вимог. Продукти банку будуть якнайкраще пристосовані до вимог клієнтів, що дасть можливість зорієнтувати діяльність банку на клієнта, а не на продукт.

Банк прагне створити таку систему, при якій кожний клієнт мав би можливість максимально оперативно Основні напрями діяльності банківської установи та якісно задовольнити свої потреби в банківських послугах. Основою бізнесу має бути якісне обслуговування клієнтів, створення комплексної системи обслуговування за усіма напрямками з використанням як індивідуального, так і загального підходу з одночасним створенням повного спектру надання фінансових послуг.

Самостійна робота

Системи міжбанківських розрахунків і платіжні системи в розвинутих країнах з ринковою економікою функціонують відповідно до загальних моделей, що базуються на трьох основних видах міжбанківських розрахунків:

1) розрахунки через організацію кореспондентських відносин між комерційними банками, їх називають лоро-ностро; 2) розрахунки через кореспондентські рахунки, що відкриваються в установах центральних банків. Як правило, це повні розрахунки, які виконуються індивідуально, на валовій основі, їх можна Основні напрями діяльності банківської установи характеризувати як платежі брутто;

3) розрахунки через клірингові установи. Це розрахунки або платежі нетто. Міжбанківські кореспондентські відносини. Ці відносини включають різні форми співробітництва банків на засадах корект­ності, чесності та узгодженості щодо виконуваних операцій.
Хоча банки конкурують за сфери впливу з метою залучення клієнтів та ділових партнерів на ринку, вони можуть бути і кореспондентами, тобто клієнтами один одного.

Необхідність у кореспондентських відносинах виникає, коли банк не може запропонувати певні послуги своїм клієнтам, або коли відомо, що інший банк зробить це швидше, краще та дешевше Кореспондентські відносини між банками можуть виникати не лише в межах однієї країни, а й з Основні напрями діяльності банківської установи іноземними банками. Цей вид кореспондентських відносин в основному використовується для міждержавних розрахунків. Для встановлення кореспондентських відносин з іноземним банком комерційному банку необхідно отримати ліцензію в центральному банку.Організація кореспондентських відносин між банками передбачає відкриття рахунків один у одного. Кореспондентський рахунок являє собою рахунок, на якому відображаються розрахунки однієї кредитної установи за дорученням та за рахунок іншої кредитної установи. Він є різновидом депозитного рахунка до запитання і виконує ту саму роль, що й поточний рахунок підприємства, але з урахуванням специфіки діяльності банку. Отже, кореспондентський рахунок банку в іншому банку — це пасивний рахунок у балансі банку-кореспон­дента. Якщо при цьому кореспондентський Основні напрями діяльності банківської установи рахунок відкривається в установі центробанку, то на ньому зберігаються власні кошти комерційного банку, статутний, резервний, страховий та інші фонди банку.Рахунок одного банку в іншому має дві назви, залежно від того, йдеться про нього з погляду банку, що надає послугу за рахунком, чи з погляду банку, що користується цією послугою, хоча це — той самий рахунок. Припустимо, що банк Х користується послугою банку V, який відкрив кореспондентський рахунок для банку. Банк Х є власником коштів на цьому рахунку. Для банку, що користується послугою (банк Х), рахунок має назву ностро, а банк називається банком-ностро, або банком-респондентом. Для банку, що надає послугу Основні напрями діяльності банківської установи (банк V), рахунок має назву лоро, а банк називається банком-лоро, або банком-кореспондентом.Рахунок-лоро — «Ваш рахунок у нас». Рахунок-ностро — «Наш рахунок у Вас».Основні записи здійснюються на рахунку-лоро. Вони є вирішальними для забезпечення своєчасності платежу, для виконання, якщо йдеться про запис у кредит рахунка. Банк-респондент може давати доручення про переказування коштів зі свого рахунка. З огляду на це банк-лоро є адміністратором платіжних доручень банку-ностро. Банк-лоро, однак, визначає умови використання рахунка-ностро, а саме:установлює розцінки комісійних зборів за платіжні послуги, що ним надаються;визначає вимоги щодо мінімального рівня залишків;здійснює Основні напрями діяльності банківської установи контроль розміру кредиту, що надається банку-ностро за рахунком, через обмеження обсягу овердрафтів протягом одного робочого дня чи до початку наступного. Після відкриття рахунків визначаються операції, які виконуватимуть банки-кореспонденти один для одного. Основною формою кореспондентських відносин є надання послуг клієнтам банків, насамперед обслуговування їхніх платіжних оборотів на основі документарних операцій. Останні означають платежі, що виконуються на основі документів, які засвідчують факт перевезення товару.Перевагами цього виду розрахунків є обмеженість кола учасників розрахунків, оскільки два банки завжди краще і швидше домовляться про умови проведення розрахунків, ніж ширше коло учасників, а також конфіденційність, точність, акуратність виконання розрахунків. Як правило, банки не Основні напрями діяльності банківської установи відкриють кореспондентських рахунків за відсутності взаємної довіри і без всебічного обґрунтування встановлення кореспондентських відносин. До переваг можна віднести і те, що банк бачить стан свого кореспондентського рахунка після виконання кожної операції.Недоліками цього виду розрахунків можна вважати велику трудомісткість і великі витрати на їх здійснення та, що найголовніше, погіршення стану ліквідності банку [10].

У складній банківській системі, що об’єднує велику кількість учасників, банкам не вигідно встановлювати численні двосторонні зв’язки і мати безліч рахунків-ностро. Ці рахунки поглинають великі суми ліквідних коштів. Отже, банк може відкрити обмежену кількість рахунків-ностро в банках-кореспондентах, що стимулюватиме конкуренцію Основні напрями діяльності банківської установи між останніми. Щоправда, у країнах з розвинутою економікою великі банки нерідко відкривають значну кількість кореспондентських рахунків, деякі з них і за межами своєї країни — від 300 до 500 і більше. При цьому, звичайно, використовується найновіша комп’ютерна та організаційна техніка. Так, один з найбільших банків ФРН — Дойче Банк АГ — має 4 тис. кореспондентів у 184 країнах світу і тільки у Франкфурті-на-Майні веде близько 5 тис. поточних рахунків.У країнах, де банківська система не є стабільною та збалансованою, зазначені незручності двосторонніх розрахунків посилюються зі збільшенням мережі розрахунків даного комерційного банку. Їх можна подолати установленням численних кореспондентських відносин між банками країни, але з єдиною централізованою Основні напрями діяльності банківської установи установою. Розрахунки через кореспондентські рахунки, що відкриваються в установах центральних банків. Потреба в централізованій установі, що надає розрахункові послуги практично всім учасникам банківської системи, може бути задоволена через установлення ще однієї функції центрального банку країни, тобто останній може бути централізованою установою. Перелік операцій, здійснюваних за кореспондентськими рахунками, відкритими в установах центробанку, у вітчизняній практиці досить широкий. Це операції:з кредитно-розрахункового, касового та іншого обслуговування клієнтів самого комерційного банку, що передбачає переказування та стягнення коштів, пов’язаних з реалізацією продукції та наданням послуг об’єктами господарювання, розрахунками з бюджетом, позабюджетними фондами, а також із прийманням та видачею клієнтам готівки для Основні напрями діяльності банківської установи виплати заробітної плати і премій та для деяких адміністративно-господарських витрат;на міжбанківському ринку цінних паперів, міжбанківських кредитів і депозитів та касові операції з емісійним банком;за господарськими угодами самого банку, наприклад за платежами в бюджет та в позабюджетні фонди. Перевагою рахунків-ностро, які відкриваються комерційними банками в центральному банку, є те, що останній може надавати короткострокові кредити для погашення їхніх зобов’язань за міжбанківськими розрахунками. Платіж із використанням кредиту центрального банку є унікальною формою платежу, бо вимога здійснити такий платіж надсилається установі, яка не може збанкрутувати і яка завдяки своїм повноваженням щодо емісії грошей ніколи не Основні напрями діяльності банківської установи відчуватиме нестачі ліквідних коштів. Центральний банк, відкриваючи рахунки-лоро для банків і створюючи централізовану систему розрахунків, здійснює витрати і мусить відшкодовувати їх. Тому за цими рахунками:як правило, не сплачуються проценти;у деяких країнах установлюється мінімальний резерв залишків на рахунках;стягуються комісійні за платіжні послуги. Комерційні банки, що мають рахунки-ностро в центральному банку, можуть бути розділені на дві групи: 1) банки, що мають право на використання кредитів центрального банку, коли на рахунку-ностро банку-кореспондента недостатньо коштів для всіх термінових платежів. Ця ситуація називається овердрафтом. Банки, що мають право доступу до кредитів центрального банку, обмежуються у свободі користування такими кредитами адміністративним Основні напрями діяльності банківської установи шляхом; 2) банки, що не мають права отримувати короткострокові кредити центрального банку, не можуть допускати дебетового сальдо на кореспондентському рахунку. У деяких країнах певні категорії банківських установ не мають прямого доступу до кредитів центрального банку. Це, наприклад, ощадні банки, які не можуть тримати резерви. Зауважимо, що моделі централізованих розрахунків та інші види міжбанківських розрахунків, які використовуються на Заході, основані на безпаперових технологіях «електронних грошей» з високим рівнем використання комп’ютерних та телекомунікаційних систем і систем захисту інформації. Для захисту інформації від несанкціонованого доступу застосовуються методи криптографування — кодування інформації за певними алгоритмами з системою складних ключів для накладення і зняття електронного Основні напрями діяльності банківської установи підпису. Відомо два основні методи криптографування: з відкритими ключами і закритим алгоритмом кодування (ОЕ5) та, навпаки, із закритими ключами і відкритим алгоритмом (К.8А). Використання електронних технологій і систем захисту інформації виключає можливості виникнення помилок і несанкціонованого доступу, обмежуючи тим самим економічні злочини.Розрахунки через клірингові установи. З метою полегшення управління міжбанківськими розрахунками, зниження їхніх ризиків та зменшення потреби тримати великі резерви в центральному банку вдаються до клірингу, тобто заліку взаємних вимог.Кліринг— це система безготівкових розрахунків, що базується на заліку взаємних вимог і зобов’язань фізичних та юридичних осіб. Система клірингових заліків може використовуватися як для Основні напрями діяльності банківської установи розрахунків між банками всередині країни, так і для міжнародних розрахунків. Організація міжбанківського заліку залежить від того, чи є банки-учасники самостійними юридичними особами, чи вони входять до системи того самого банку. У першому випадку банки обмінюються чеками, векселями та іншими борговими зобов’язаннями клієнтів, доплачуючи лише різницю за заліком. Це — міжбанківський кліринг. У другому — йдеться про внутрішньобанківський кліринг. Для цього всередині системи банку, у його головній установі, створюється кліринговий відділ, який і виконує залікові операції.Залежно від сфери застосування міжбанківський кліринг може бути: локальним — між банками якогось регіону чи між банками певної банківської групи та (або) між філіями одного Основні напрями діяльності банківської установи банку; загальнодержавним — між кредитно-фінансовими установами всієї країни. У західних країнах кліринг виконується через банки або спеціально створені розрахункові центри — клірингові палати. В останньому випадку банки домовляються не здійснювати негайного розрахунку за кожним окремим платіжним дорученням, а накопичувати свої вимоги і зобов’язання за певний період — кліринговий цикл. Після завершення циклу вхідні та вихідні платежі заліковуються, а банки беруть до оплати лише суму своїх чистих зобов’язань. Залік платежу здійснюють на рахунках банку, який виконує розрахунки. Зазвичай ним є центральний банк країни. Однак чисті розрахунки можна виконувати також на рахунках-ностро в банку Важливою функцією клірингової палати є її участь у Основні напрями діяльності банківської установи підготовці розрахункових документів для своїх учасників після кожного циклу клірингу. За його результатами складається звіт про платіжні операції з визначенням нетто-позиції кожного учасника з допомогою взаємної компенсації загальної грошової суми платіжних доручень, чеків і платіжних вимог, поданих йому іншими учасниками. Звіт про операцію з нетто-позиціями передається до центрального банку, де здійснюється розрахунок на кореспондентських рахунках учасників. Практично всі клірингові палати в західних країнах є добровільними асоціаціями фінансових установ. Здебільшого вони утворюються на некомерційній кооперативній основі, частково — під керівництвом адміністрації. Членство обмежується певним географічним регіоном, наприклад містом, графством, адміністративною областю. Однак існують організації і в національному масштабі. Як Основні напрями діяльності банківської установи правило, організаційна структура клірингової палати складається з представників великих фінансових установ, які сплачують основну частку витрат клірингової палати і є учасниками з правом голосу, та дрібних фінансових установ, що не мають права голосу і є асоційованими учасниками. Великі асоціації мають постійний штат працівників для проведення операцій клірингової палати, але більшість клірингових палат виконують свої функції, користуючись послугами співробітників банків-учас­ників. Клірингова палата виконує численні функції для полегшення процесу клірингу між банками-учасниками. Регламент клірингової палати визначає термін, до якого мають бути подані платіжні документи, з тим щоб вони були включені до взаєморозрахунків того самого дня. Регламент визначає штрафи Основні напрями діяльності банківської установи та інші покарання за недотримання терміну подання документів. Центральному банку надані всі привілеї щодо пред’явлення документів. Перевагою цього виду міжбанківських платежів є їх концентрація. Це дає змогу значно зменшити баланс платежів й обороти за платіжними коштами, полегшити управління безготівковим оборотом. За допомогою клірингу спрощуються, здешевлюються і прискорюються розрахунки, зберігається готівка, а завдяки цьому підвищується рівень прибутковості та ліквідності банків, що беруть участь у розрахунках. Система заліків взаємних вимог і зобов’язань дістала назву чистих розрахунків, або платежів-нетто. Принцип клірингових розрахунків широко використовується в західних країнах. Багатий досвід використання чистих розрахунків, накопичений, зокрема, у Великобританії. Тут функціонують 13 розрахункових Основні напрями діяльності банківської установи палат, що перебувають під контролем Банку Англії. Особливе місце серед них посідає Лондонська розрахункова палата, яка в середньому обробляє 7 млн чеків на суму понад 27 млн фунтів стерлінгів та 2,35 млн інших платежів на суму 790 млн.Членами палати є Банк Англії і так звані клірингові банки. Вони мають особливий статус, оскільки згідно із законодавством усі розрахунки в країні здійснюються лише через ці банки. Для виконання розрахунків кожний банк має у своєму розпорядженні певний резерв коштів. Розміри резерву визначаються банками в різних країнах самостійно, в Англії це становить 3 % активів комерційних банків. Крім того, у Великобританії функціонують три електронні системи Основні напрями діяльності банківської установи чистих розрахунків. Серед них — Сhесk&Сrеdit Сlearіng С°, що здійснює переважно операції з цінними паперами, та дві інші системи. Усі банки — учасники електронних систем є кліринговими банками.У США кожний федеральний резервний банк є водночас і розрахунковою палатою свого округу. Усього тут налічується 32 палати ФРС, а також розрахункова палата Нью-Йорка. Крім ФРС, подібні послуги надають і приватні мережі, наприклад Deluxe Date Systems, VISA Chase Manhattan Bank. У США функціонує система електронних взаємозаліків міжбанківських платежів СНІРS — Сlеаrіng Ноusе ІntеrBаnk Рауments Systems.


documentaudkedl.html
documentaudklnt.html
documentaudksyb.html
documentaudlaij.html
documentaudlhsr.html
Документ Основні напрями діяльності банківської установи